Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Стара хатка на пагорбі отримала друге життя. Завдяки ідеї школярів на Харківщині відновили столітній будинок

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Ошатну хатку видно здалеку. Їй уже 100 років, і нещодавно вона наче отримала друге дихання — нові двері, вікна з віконницями, нову піч. А головне — тут тепер завжди людно.

Ця відновлена хата-мазанка стала освітнім простором у Краснокутській громаді на Харківщині. Поруч з приготуванням запашного чаю з місцевих трав, тут показують презентації з проєктора. ШоТам поговорили з директоркою Краснокутського ліцею Наталією Момот про те, як шкільний проєкт дав поштовх до змін у громаді.

Від моделей хаток до справжньої

Шлях до етнохатинки в Краснокутській громаді почався зі шкільного проєкту. Ще два роки тому учні та вчителі Краснокутського ліцею взяли участь у конкурсі «Навчати та вчитися за допомогою живої спадщини», який реалізували за підтримки фонду ЮНЕСКО. Темою обрали відновлення хати-мазанки.

«Наші учні й педагоги намагалися через призму навчальних предметів розповісти про цю хатку. Наприклад, фізики створили три моделі хаток: одну із саману, другу дерев’яну, а третю з цегли. Нагрівали їх, потім охолоджували та робили дослідження, яка саме хатка найкраще утримує тепло. І саме хата-мазанка з саману була переможницею», — розповідає директорка ліцею Наталія Момот.

Діти на фоні блакитної стіни демонструють моделі трьох хатинок та тримають український прапор
Учні Краснокутського ліцею демонструють моделі трьох хатинок для експерименту. Фото надала героїня

Історики проводили дослідження, опитували місцевих жителів, які жили чи досі живуть у подібних хатах. Виявилося, що в громаді їх досить багато. Математики вираховували кут нахилу даху, учні та вчитель з мистецтва досліджували, хто з художників малював мазанки, і самі пробували малювати. Загалом у проєкті взяти участь 8 вчителів і 13 учнів з 6 по 11 клас.

Це була колосальна робота, каже Наталія Момот. Наприкінці вони ще й випустили посібник, щоб цей досвід могли використовувати й інші школи. Директорка пригадує — діти так загорілися ідеєю, що не хотіли зупинятися. Одного разу прийшли до неї та сказали: «Ну невже це все? Подивіться, скільки хаток у нашій громаді. Відновімо якусь».

«Скажу чесно — після цього я ніч не спала. Думала, як це реалізувати. Коли їхала з роботи додому, очима хапала ті хатки та звернула увагу на одну в селі Чернещина, на пагорбі — стара, заросла деревами. Та я побачила стіну та зрозуміла, що це мазанка», — пригадує Наталія.

Стара хата-мазанка у селі на занедбаному подвір'ї
Такою хатка-мазанка була до того, як її відновили небайдужі жителі Краснокутської громади. Фото надала героїня

Каже, було б добре відновити хатку, яку буде добре видно з дороги, і люди змогли б приходити туди. Директорка поговорила з дітьми, разом з’їздили на місце, зробили кілька фото. Усім сподобалося, та роботи був непочатий край. Тож Наталія звернулася до селищної голови, яка за фахом історикиня, і та з радістю підтримала ідею. 

Толока з глиною та мільйон гривень на мрію

Навесні 2023 року почалися роботи — працівники громади вичистили територію.

Робітники на крані біля зрізаного дерева на подвір'ї хати-мазанки
Тривають роботи біля хатки, яка стала освітнім простором для громади. Фото надала героїня

«І от ця хатка — така вона старенька, без вікон, облуплена. Але вже до неї почало тягти. Я кажу: “Діти, дивіться — територія вичищена. Що наступне треба робити? Так, мазати”. Тож влітку ми зробили толоку та мазали хату».

Це було неймовірне дійство, як із захватом розповідає Наталія. Прийшло близько 70 людей — місцеві, діти з ліцею, працівники громади. Були навіть коні, що місили глину, і музики, щоб підбадьорювати. Спочатку діти стояли трохи осторонь, а тоді попросили дозволу приєднатися — і їх уже було не відтягнути від глини та від хати. 

«Ми й глину місили, і кидалися нею, і мазали хату. Пішов дощ, а ми й не помічали. Коли ми помазали хату, вона стала зовсім іншою — чепурною, красивою, хоч і двері перехилені та вікна вибиті», — пригадує Наталія.

Чоловік верхи на білому коні у стозі сіна біля хати-мазанки в селі
Толока з кіньми в Краснокутській громаді. Глину місили всі разом. Фото надала героїня

Усередині мазанка теж була в поганому стані — піч розібрана, долівка пошкоджена. Щоб відновити її, треба було багато грошей, але це не зупинило ентузіастів. Наталія каже, що вони виграли грант на мільйон гривень від Cedos і Western NIS Enterprise Fund завдяки ГО «Культурний діалог», яка допомагає з проєктом.  

«Ми розуміли: щоб виграти мільйон, повинен бути професійний підхід. Ми обрали дуже гарну команду проєкту. Це люди з нашої громади — природоохоронці, архітектори, дизайнери», — розповідає Наталія. 

Приєднався й уродженець громади, який зараз працює в Києві — архітектор Олександр Столовий. За відновлення хати-мазанки теж взялися креативно — через майстер-класи. Кожен етап відновлення має свого майстра з громади, який не просто працює, а й показує охочим, як він це робить, пояснює процеси. Так майстер із саману показав, як виготовляти блоки з глини та соломи. Майстер-пічник розповідав про особливості цегли, яку використовують для печей. Коваль запросив у свою кузню й відновив залізні елементи хати: завіси, защіпки тощо.

Відновлена хата-мазанка у селі, підмазана глиною
Такою стала вже підмазана хатка в Краснокутській громаді на Харківщині. Фото надала героїня

«Усе робили наші місцеві майстри. Ми спеціально до цього проєкту не залучали майстрів з інших громад — хотіли показати дітям, наскільки багата наша земля, і не тільки ресурсами, а й талановитими людьми. Діти теж мали завдання — знаходили майстрів у своїх селах, брали інтерв’ю, робили фото. Як результат — готуємо електронний посібник про майстрів Краснокутської громади», — пояснює жінка.

На ці майстер-класи приїжджали діти не лише з Краснокутського ліцею, а й з інших шкіл громади — їх тут 13. 

Читайте також: Глиняні стіни та сучасна техніка. У Мринській громаді волонтери та місцеві відновили сторічну школу-мазанку

Традиційне поєдналося з сучасним

Долівку вирішили не відновлювати, а постелити дерев’яну підлогу. Зробили віконниці, відновили двері, побілили всередині. 

Інтер’єр відновленої хати-мазанки: білі стіни, стіл із вишитою скатертиною з глечика, в'язані килимки на підлозі в українському стилі
Інтер’єр відновленої хати-мазанки змінився — його доповнили традиційним посудом і текстилем. Фото надала героїня

«Коли вона стає білесенька, то просто оживає. Якось так пахне в цій хаті гарно. Я наче в дитинство повернулася», — пригадує директорка.

Та Наталія наголошує, що їхня мазанка — не музей:

«Головна ідея в тому, що це не мертвий простір, де не можна нічого чіпати — просто подивилися й пішли. Це поєднання минулого з сучасним. Уявіть, на базі столітньої хатки можна провести наукову конференцію!».

Меблі тут сучасні — легкі пластикові столи, стільці. Це для того, щоб можна було змінювати простір під конкретну потребу: і показати презентації з проєктора, і зліпити разом вареники, і навчитися танцювати. Або, наприклад, місцева майстриня проводила майстер-клас із запашних рослин, з яких можна готувати чай. 

Школярі сидять за столом у відновленій хаті-мазанці та їдять українські національні страви. Інтер'єр декорований виробами з глини
Учні ліцею в оновленій мазанці в селі Чернещина. Фото надала героїня

Є й традиційні елементи — мисники з глечиками, але і їх задекорували по-сучасному — додали підсвітку. Зараз оформлюють усі документи, щоб можна було взяти працівників у цей освітній простір. Поки прибирати допомагають техробітниці з ліцею. 

Напис — як у Голівуді

На хатинці не зупиняться. Наталія ділиться планами: на подвір’ї хочуть звести літній павільйон із саманних блоків і зробити піч, щоб майстер-класи та творчі зустрічі можна було проводити й улітку. Хочуть висадити живопліт, зробити грядочки.

«У нас грядочки будуть розділені квітами. От росте капуста — тоді чорнобривці, там ще щось — і майорики. Такий город буде, як у бабусі», — говорить Наталія.

Планують посадити й сад:

«Почали досліджувати, які саме фрукти використовують місцеві, і виявилося, що борщ варять з гніченими грушами. Тож вирішили посадити грушевий сад».

Ідей дуже багато — люди захопилися цим проєктом. Архітектор Сашко Столовий навіть запропонував зробити напис, як у Голівуді:

«Наша хатка розташована на белебні — це край вулиці й підвищення. То можна написати буквами з підсвіткою при в’їзді — “На белебні”». 

Два білі м'які стільці з в'язаним килимком  на фоні маленького вікна, де стоїть глечик з сухими квітами
Тут є місце для усамітнення — сучасне та зручне. Фото надала героїня

Ця відновлена хата-мазанка на пагорбі, як магніт у Краснокутській громаді — так її назвав один з майстрів Микола Пазич. Наталія розповідає, що й сама потрапляє під її чари: «Буває, набігаюся за день і їду в хатку. Думаю, що сили в мене вже не буде, але 5 хвилин минуло, і я не знаю, де взялися сили. Попила чайку з трав, з’їла пиріжечок і почуваюся зовсім інакше».

Інакше тут почуваються і школярі:

«У них очі горять у цій хатці. Я не бачила ні разу, щоб дитина сиділа в телефоні тут — хіба сфотографує щось. Для мене як для людини, яка працює в освіті, дуже важливо, що діти відволікаються. Їм це подобається, і є бажання навчитися щось робити своїми руками».

Минулого року Наталія Момот їздила в Польщу, щоб подивитися на досвід колег. Каже, що мине час, і в нас буде не гірше — освітяни будуть їхати в Україну переймати досвід:

«Те, що ми маємо — найцінніше. І та країна, де ми живемо — найкрасивіша у світі. Я так вважаю і маю надію, що так будуть думати й наші діти. Частина з них уже так думає, повірте — особливо ті, що долучилися до цього проєкту».

Коментарі

Суспільство

На Харківщині налагодили комунікацію між владою і громадою — тепер посадовці реагують миттєво. Як їм це вдалося

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

У Берестинській (колишній Красноградській) громаді є онлайн-спільнота з благоустрою, де жителі можуть повідомляти про проблеми, — наприклад, про стихійне звалище біля багатоповерхівки. Коли Світлана Кривенко стала очільницею міста, повідомлень було стільки, що на них ледве встигали реагувати. Зараз спільнота більше схожа на дошку оголошень, адже більшість питань вирішені, а ті, що залишилися, — незначні.

Світлана вважає, що ефективна взаємодія починається з розуміння потреб жителів. Вона поділилася з ШоТам, як їй вдалося налагодити комунікацію з громадою.

Знала про проблеми міста до того, як стала очільницею

Світлана Кривенко за освітою вчителька математики, але працювала в комунальній службі. Згодом їй запропонували стати секретаркою сільради. Вона швидко навела лад у документах і так захопилася роботою, що вирішила спробувати себе на посаді голови сільради, де пропрацювала 5 років. Потім пішла на вибори мера тодішнього Краснограда й перемогла з відривом у 2,5 тисячі голосів.

Голова Берестинської міської ради Світлана Кривенко. Фото: Дар’я Волобуєва

Очільниця міста розповідає, що помічала проблеми й до вступу на посаду:

«Між сільрадою, де я працювала, і містом Берестин межі немає. У нас вулиця Єдності — на одному боці сільська рада, а на другому міська. Часто нас збирала районна рада, і я бачила проблеми міста. До того ж активно користуюся соцмережами, підписана на місцеву газету, багато гуляю і спостерігаю».

Та особливо добре жінка розумілася в справах комунальних служб. 

«Я 10 років працювала контролеркою у “Водоканалі”: комунальні служби — це моє рідне. Коли йшла на вибори, дуже хотіла покращити їхню роботу. З початком війни ми зіштовхнулися з тим, що в комунальних підприємств було недостатньо техніки, спецодягу та матеріалів для роботи — завдань їм давали багато, а працювати не було чим».

Світлана Кривенко проводить прийом громадян. Фото надала Світлана

Ініціювала опитування, щоб порозумітися з громадою

Коли Світлана Кривенко стала міською головою, в неї була ще одна мета — налагодити взаєморозуміння між владою та громадою. Каже, негативне ставлення до влади часто виникає через випадки корупції та бездіяльності. Тому для жінки було важливо розповідати про свою роботу, залучати громаду до діалогу та спільно вирішувати проблеми. 

Молодіжна рада у Берестині. Фото: Анжеліка Манучарян

Тож спершу Світлана ініціювала опитування жителів — багато хто говорив про нестачу інформації про роботу влади та відсутність ефективної комунікації. Аби розв’язати питання, у місті створили відповідний телеграм-канал, а потім і чат-бот, де місцеві можуть поставити запитання й отримати швидку відповідь. Також є група в соцмережах — там пишуть тільки про благоустрій. Люди можуть, наприклад, повідомити й скинути фото, що на дитячому майданчику багато сміття. У міськраді це одразу бачать і вирішують. 

«У нас є 18 жінок, які працюють саме на благоустрій. Вони реагують на повідомлення громадян та оперативно усувають всі проблеми», — каже Світлана. 

Жителі громади зібрались, щоб обговорити культурний відпочинок і різноманітні активності для дозвілля жителів. Фото: Єлизавета Литвиненко

Беруть участь у проєктах, щоб робити життя в громаді ще кращим

Окрім цього, міськрада, комунальники та жителі міста активно долучаються до всіх корисних для громади проєктів, які трапляються їм на очі. Світлана вважає, що ці проєкти допомагають містянам краще зрозуміти одне одного, незалежно від віку чи інтересів. Адже розвиток і привабливість міста залежать від того, наскільки активно люди беруть участь в ініціативах і працюють разом.

Світлана Кривенко завжди присутня на всіх святах, які проводяться у місті. Фото надала Світлана

Зокрема, Берестинська громада з осені 2023 року є партнеркою Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». Спеціалісти Проєкту допомогли міськраді налагодити комунікацію з жителями: публікувати всі новини, події та повідомлення про проєкти на сайті й у соцмережах, щоб люди краще розуміли, чим займаються посадовці.

Така співпраця вже принесла значні результати й в інших сферах:

«Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» допоміг сучасною технікою для чотирьох комунальних підприємств. Наприклад, тепер у нас є новий потужний вантажний автомобіль-самоскид — це справжній помічник для комунальних служб: з ним можна швидко вивезти сміття, прибрати сніг чи доставити матеріали для ремонту. Також нам подарували освітлювальну вежу — це потужний генератор на 12 кВт на причепі. Вежу легко перевозити, й нею можна забезпечити яскраве освітлення, що також допомагає економити на електроенергії».

Передача сучасної техніки для комунальних підприємств від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» Фото: Берестинська міськрада

Світлана Кривенко зазначає, що часто дізнається про успіхи участі в проєктах від самих людей: 

«Приходять і кажуть: “Світлано Миколаївно, ми виграли в проєкті, і тепер нам облаштують укриття” або “До нас скоро приїдуть психологи й будуть проводити тренінг у молодіжному просторі”».

Допомагають ветеранам знайти своє місце у суспільстві

Міська рада працює й з ветеранами. Для цього в громаді створили громадську організацію «Організація ветеранів України Красноградської міської територіальної громади», щоб допомагати тим, хто повернувся з війни. Туди колишні військові можуть звертатися з будь-якими питаннями, які їх турбують: наприклад, про пенсії, медичну допомогу, пошук житла чи роботи. Також організація підтримує їх у професійному навчанні, щоб ветерани легше могли знайти своє місце в суспільстві, поспілкуватися з іншими ветеранами, обмінятися досвідом та підтримати одне одного в переході до цивільного життя.

З ветеранами та ветеранками також працює професійний психолог у Центрі соціальних служб:

«Ми брали участь у пілотному проєкті Мінветеранів зі створення інституту помічника ветерана, але взимку він, на жаль, закінчився. Проте ми знайшли вихід — у Центрі соціальних служб додали ще одну посаду, й тепер у нас працює психолог, який пройшов кілька навчань і точно знає свою справу».

Ще у міськраді виграли проєкт зі створення ветеранського хабу. Щоправда, треба ще відремонтувати дві кімнати, а поки ветерани збираються у молодіжному просторі. 

Треба виходити до людей відкрито

Світлана Кривенко вірить, що успіх приходить тоді, коли голова міста відкритий і готовий говорити з людьми на рівних:

«Треба не боятися людей, виходити до них відкрито. Якщо розумієш, що проблему не вирішити, то намагатися людям пояснювати, що не все залежить від місцевої влади. Якщо є віддача, то комунікація буде вдала. І треба критику вміти сприймати, якщо вона конструктивна, — якщо ти щось десь не допрацював, варто “підтягувати хвости”».

Очільниця Краснограда і громади разом з вчителями і учнями місцевої школи на День вишиванки. Фото надала Світлана

Як приклад вдалої комунікації Світлана розповідає про нещодавню ситуацію з дитячим майданчиком. Батьки попросили навести там лад, і виявилось, що дійсно є що ремонтувати. Поки шукали підрядників, натрапили на людину, яка вирішила купити й подарувати дітям новий майданчик, тож старий демонтували й відправили його частини на ремонт, щоб згодом встановити у віддаленому селі, а на цьому місці поставили новий — і все це за тиждень.

Дитячий майданчик у Берестині. Фото: Єлизавета Литвиненко

Світлана зізнається, що часу на родину їй часто не вистачає, адже в будні вона працює 24/7, а на вихідних у громаді проходять спортивні змагання чи конкурси, на яких вона завжди присутня. Та її мотивує любов до своєї роботи:

«Найголовніше, що мені робота подобається. А коли ще і є результат — це мені як бальзам на душу. Хочеться залишити після себе слід, хочеться, щоб люди казали: “Це Світлана Кривенко зробила”».

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця призначила додаткові поїзди за популярними напрямками

Опубліковано

Аби пасажирам не бракувало квитків, Укрзалізниця оголосила про призначення додаткових поїздів до Львова та Кам’янця-Подільського.

Про це повідомляє пресслужба перевізника.

Нові рейси до Львова

Поїзд №191/192 Київ — Львів відправлятиметься з Києва 2 та 4 листопада о 8:18 та прибуватиме до Львова о 16:12. У зворотному напрямку, зі Львова, поїзд вирушатиме 2 та 4 листопада о 14:14 та прибуватиме до Києва о 21:33.

Читати також: Укрзалізниця закупить 50 нових локомотивів: ЄБРР виділяє 300 мільйонів євро

Нові рейси до Кам’янця-Подільського

Поїзд №239/240 Київ — Кам’янець-Подільський відправлятиметься з Києва 4 листопада о 8:26 та прибуватиме до Кам’янця-Подільського о 17:20. Зворотний рейс з Кам’янця-Подільського відбудеться 4 листопада о 12:02, а прибуття до Києва очікується о 20:48.

Квитки на додаткові поїзди можна придбати різними способами: у касах залізничних вокзалів, через мобільний додаток Укрзалізниці або на офіційному сайті компанії.

Нагадаємо, що «Укрзалізниця» відкриває інтерактивну виставку в Києві: як її відвідати.

Фото: «Укрзалізниця».

Коментарі

Читати далі

Суспільство

У Бородянці відновлять 58 будівель за новим експериментальним проєктом (ФОТО)

Опубліковано

У Бородянці розпочнеться відновлення 58 будівель в рамках експериментального проєкту.

Про це повідомляє Київська ОДА.

Проєкт передбачає відновлення багатоквартирних житлових будинків, гуртожитків, закладів освіти, культури та соціальної сфери, а також зведення нового протирадіаційного укриття.

Згідно з постановою Кабміну, департамент регіонального розвитку ОДА відбудовуватиме 58 об’єктів із 78, що входять до комплексного відновлення.

Читати також: У Дрогобичі відкриють нову книжкову фабрику

Окрім цього, планується відновлення вулично-дорожньої мережі, газових та електричних мереж, вуличного освітлення та елементів благоустрою.

За словами першого заступника голови ОДА Миколи Бойка, деякі будівлі доведеться демонтувати, оскільки їх неможливо відновити.

Нагадаємо, що в Україні провели першу унікальну трансплантацію: частину печінки матері пересадили п’ятимісячній дитині.

Фото: Київська ОДА.

Коментарі

Читати далі